Ecology - Ботанічні резервати та пам'ятки природи
Субота, 10.12.2016, 01:13Головна | Реєстрація | Вхід

Меню сайту

Людство і довкілля

Людська діяльність

Проблеми в Україні

Кельменеччина

Форма входу

Погода

Друзі сайту

Пошук

Статистика

Интернет-статистика
Ботанічні резервати та пам'ятки природи
З метою охорони цінних для лісового господарства решток природних бучин на території Чернівецького лісництва Чернівецького лісокомбінату, організовано чотири невеликі резервати: в околицях села Чорнівки Новоселицького району в кв.60 (5,3 га), і в кв.45 (82 га), резерват Бордо в околицях Чорнівки Новоселицького (50,5 га) та Горіхівців Заставнівського району (25,5 га). 

Тут охороняються стиглі фітоценози природного походження, представлені бучиною маренковою, безщитниковою та волосистоосоковою. Ряд рідкісних рослин — клокичка периста, лунарія оживаюча, цибуля ведмежа, беладонна звичайна та інші — заслуговують охорони.


Ряд лісових резерватів у Чернівецькому й Сторожинецькому лісокомбінатах запроектовано до охорони та описано доцентом кафедри ботаніки Чернівецького університету Т. І. Солодковою та старшим викладачем 3. С. Заєць.


Буковий резерват Цецино (430 га) організований на схилах одноіменної вершини (541 м) в Ревнянському лісництві Чернівецького лісокомбінату. Панівними в резерваті є бучина маренкова, біднопокривна та волосистоосикова. До бука часто домішується явір, клен гостролистий, граб, дуб звичайний. Місцями зустрічається букова діброва зеленчукова. Заповідний масив розташований у зеленій зоні Чернівців і тому має ландшафтно-естетичне значення.

Резерват Городище створений у Ревнянському лісництві на південному схилі гори Цецино (40 га). Тут на висоті 400—500 м поширені буково-дубові й дубово-букові ліси з дуба скельного, які мають еталонне значення. Панівними в заповідному масиві є букова діброва маренкова і волосистоосокова, грабова діброва маренкова та бучина маренкова.

Резерват Тисовий Яр Великокучерівського лісництва Чернівецького лісокомбінату (4,5 га). Тут зберігся найбільший у Північній Буковині осередок тиса ягідного, окремі дерева якого віком понад 150 років. Панівні угруповання в резерваті — бучина маренкова, біднопокривна, тисова бучина квасеницева та плющева.

Резерват дубових лісів з дуба скельного Валя-Кузьминського лісництва Чернівецького лісокомбінату (5 га). Організований для збереження вікової 180-річної діброви природного походження. Панівні угруповання — діброва волосистоосокова і маренкова, грабова діброва волосистоосокова.

Буково-дубовий резерват Куликівка розташований в одноіменному урочищі Тарнівського лісництва (37 га). У заповідному масиві поширені діброва маренкова, грабова бучина волосистоосокова. Лісостан з дуба скельного віком 110—140 років має еталонне значення.

Резерват дубово-ялицевих лісів у Великих Петрівцях (10,5 га) розташований у Петрівецькому лісництві Сторожинецького лісокомбінату на висоті 370 м. Тут збереглось високопродуктивне насадження, представлене такими асоціаціями: дубова яличина зубницева, буково-дубова яличина зеленчукова, дубово-букова яличина маренкова, смереково-дубова яличина квасеницева. Резерват цікавий для вивчення взаємодії дуба, ялиці й смереки у буковинському передгір'ї.

Пам'ятка природи у кв.8 Межиріченського лісництва Сторожинецького лісокомбінату (0,9 га). Охороняється як зразок найстаріших дослідних високопродуктивних культур модрини європейської віком понад 150 років. Має еталонне значення, цінна лісонасіннєва ділянка.

Резерват ялицево-дубових лісів на околицях села Нової Красношори Сторожинецького лісокомбінату (5,5 га). На висоті 560 м збереглись рештки природних лісів, представлені асоціаціями: ялицевою дібровою ожиновою, дібровою маренковою та зеленчуковою. Заповідний масив має еталонне значення.

Резерват буково-ялицевих та ялицево-буково-дубових лісів Зубровиця (11 га) розташований на висоті 525 м у Межиріченському лісництві Сторожинецького лісокомбінату. Панівними в заповідному масиві є букова яличина квасеницева, смерекова яличина безщитникова і квасеницева та смереково-букова яличина квасеницева. Варта уваги домішка дуба звичайного, граба, липи серцелистої. До резервату з кв. 28 доцільно приєднати чотири гектари лісової площі, де збереглась корінна ялицево-букова діброва.

Резерват грабово-ялицево-букових лісів на околицях села Старої Красношори (7,5 га). Розташований у Валя-Кузьминському лісництві на висоті 400 м. Тут збереглись корінні асоціації: грабово-ялицева бучина зеленчукова та ялицева бучина квасеницева, що мають еталонне значення для лісового господарства буковинського передгір'я.

Межиріченський ландшафтний резерват — мальовнича місцевість у Межиріченському лісництві Сторожинецького лісокомбінату (10 га). Навколо штучних озер зростають стиглі смереково-буково-ялицеві, смерекові та вільхові ліси з вільхи сірої. Резерват має рекреаційне значення.

Резерват грабово-буково-дубових лісів на околицях села Красноїльська створений на висоті 560 М у кв. 70 їжівського лісництва Сторожинецького лісокомбінату (5 га). Панівні угруповання — грабово-букова діброва маренкова та дубово-букова яличина маренкова. Місцями трапляється бучина маренкова. Заповідний масив служить зразком формування насаджень подібного складу в передгір'ї Буковини.

Резерват ялицево-дубових і буково-ялицево-дубових лісів цього ж лісництва (21 га). Охороняються природні угруповання буково-дубової яличини зеленчукової і волосистоосокової, дубово-букової яличини зубницевої та дубової яличини квасеницевої. Заповідний масив цікавий для вивчення структури корінних лісів, поширених тут у межах висот 600—650 м.

Резерват грабово-буково-дубових лісів на околицях Красноїльська Їжівського лісництва (5 га). На висоті 560 м збереглись рештки природного лісу, що мають еталонне значення для лісового господарства.

Резерват смерекових та смереково-модринових культур Їжівського лісництва. Тут у групі типів букової яличини (7,3 га) створено високопродуктивні культури, що мають еталонне значення. У віці 82 роки лісостан смереки досяг запасу деревини 880 м3/га, а модрини європейської — 680. Резерват має значення також як лісонасіннєва ділянка.

Резерват Лунка Красноїльського лісництва Сторожинецького лісокомбінату (105,9 га). На висоті 890 м збереглись типологічне різноманітні угруповання: смереково-ялицева бучина переліскова, маренкова та квасеницева, що становлять інтерес для вивчення структури корінних лісів гірської частини Північної Буковини.

Резерват Фалькауці на околицях села Красноїльська Лаурського лісництва Сторожинецького лісокомбінату (11 га). Охороні підлягають рештки природних смереково-ялицевих та буково-ялицевих лісів, що збереглись на висоті 700—800 м.

Резерват Езер Сторожинецького лісокомбінату (26га). На висоті 720—800 м поширені високопродуктивні корінні фітоценози, представлені буковою яличиною зубницевою, маренковою та квасеницевою. Вони мають еталонне значення для лісового господарства.

Резерват Рівня Вижницького лісництва Берегометського лісокомбінату ім.50-річчя Радянської України (105 га). Проектується для збереження в басейні Черемошу рідкісних дубово-букових і буково-дубових лісів з дуба скельного. Тут на висоті 500—550 м на південних схилах поширені такі типи лісу, як дубова субучина ожикова, грабова судіброва тонконогова, смерековий дубово-буковий субір лишайниково-чорницевий, на північних схилах — субучина осокова та ожинова. На крутих схилах гори Рівні ці ліси мають важливе грунтозахисне та водорегулююче значення*.

Резерват Стаєчний Вижницького лісництва (25 га). На висоті 500—680 м збереглись рештки корінних високопродуктивних лісів, представлених бучиною маренковою, ялицевою бучиною ожиновою та буковою яличиною квасеницевою з домішкою липи серцелистої та широколистої.

Резерват Яворів Вижницького лісництва (85,3 га). Охороні підлягає суцільний буковий масив, що відзначається значною типологічною різноманітністю. Тут поширена бучина маренкова,зубницева,біднопокривна, ожикова та рідкісна для Карпат бучина барвінкова. Оскільки резерват близько розташований до Вижниці, він має і ландшафтно-естетичне значення.

Резервати буково-смереково-ялицевих пралісів в урочищі Чемернар кв. 48 (7,1 га) та 49 (15,0 га) Чемернарського лісництва Берегометського лісокомбінату. На висоті 700—800 м збереглись рештки високопродуктивних корінних лісів: буково-смерекова яличина безщитникова, смереково-букова яличина квасеницева, смерекова яличина сфагнова, що мають еталонне значення. В типі вологої буково-смерекової яличини середня висота ялиці становить 40 м, максимальна — 45 м, а діаметр — відповідно 80 і 110 см.

Резерват смереково-ялицево-букових пралісів в урочищі Зубринець Чемернарського лісництва (70 га). До охорони проектуються цікаві у типологічному відношенні фітоценози на висоті 800—1050 м: ялицева бучина маренкова, смереково-ялицева бучина квасеницева, зубницева та лунарієва. Вони цікаві як еталони корінних лісів*.

Резерват Товарниця Усть-Путильського лісництва Путильського лісокомбінату (15 га). Запроектований для збереження решток високопродуктивних смереково-ялицево-букових фітоценозів пралісового характеру*.

Резерват Ропачівка Селятинського лісництва Путильського лісокомбінату (4 га). Тут збереглися рештки високопродуктивних темно-хвойних фітоценозів пралісового характеру: смерекова яличина квасеницева, безщитникова, кременева.

Резерват Буковинка розташований у Шепітському лісництві Путильського лісокомбінату (10 га). Серед вторинних смерекових лісів тут на висоті 1100—1160 м зберігся осередок природних бучин (бучина маренкова, зубницева,безщитникова), що має значення як зразок первинних лісових фітоценозів.

Резерват Боргиня проектується для створення у Плосківському лісництві Путильського лісокомбінату. Тут збереглись решткибуково-ялицєвих смеречин та ялицевих смеречин пралісового характеру, що мають для лісового господарства важливе еталонне значення*.

Не менше значення мають заповідні лісові об'єкти для збереження й розмноження корисної фауни. У заповідних умовах знаходять надійний притулок численні представники ссавців — олені, козулі, дикі свині, борсуки, зайці, куниця, білка, а в гірських районах зрідка — рись, ведмідь, дикий кіт, горностай, видра та інші звірі. Заповідні ліси сприяють розмноженню карпатської орнітофауни. В резерватах передгір'я частими є дятли, сови, звичайний канюк, зозуля, припутень, шпаки, синяк, повзик, костогриз, лісовий щеврик, а в гірських — рябчики, горіхівки, омелюхи, чижі, снігурі, беркут, а іноді трапляється й глухар та звичайний боривітер.

У зв'язку з істотними змінами вікової структури буковинських лісів, резервати й пам'яткі природи мають виключно важливе значення для лісового господарства як лісонасіннєві ділянки.


Copyright MyCorp © 2016 | Створити безкоштовний сайт на uCoz